ДНЗ "Ясочка" Краснолуцької сільської ради

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Консультація для вихователів 

Організація роботи з адаптації дітей до дошкільного закладу

 

           Вступ дитини до дошкільного закладу — це подія, що потребує (особливої уваги з боку педагогів дошкільного закладу та батьків. Дитячий організм не одразу звикає до нових соціальних умов. Досить часто цей процес супроводжується зміною поведінкових реакцій, розладом сну, апетиту. Оскільки адаптивні можливості дошкільників не є безмежними, різкий перехід дитини в нову соціальну ситуацію і тривале перебування у стресовому стані можуть призвести до емоційних порушень та сповільнення темпу психофізичного розвитку.
Ступені адаптаційного періоду
Залежно від тривалості адаптаційного періоду та складності його перебігу розрізняють такі ступені адаптації дитини до дитячого садка:
• легкий (1 — 16 днів);
• середній (16 — 32 дні);
• складний (32 — 64 дні).
Легкий
За легкого ступеня адаптації поведінка дитини нормалізується протягом двох тижнів. Апетит відновлюється вже наприкінці першого тижня, через 1 —2 тижні — налагоджується сон. У дошкільника переважає, радісний чи стабільно спокійний емоційний стан. Дитина контактує з дорослими, ровесниками, предметами, що її оточують. Досить швидко звикає до нових умов: нового приміщення, спілкування із групою ровесників, незнайомими дорослими. Мовлення при цьому може бути дещо загальмоване, але малюк відгукується і виконує вказівки педагога. Захворюваність трапляється не частіше одного разу і проходить без ускладнень.
 
Середній
За середнього ступеня адаптації сон і апетит відновлюються через 20 — 40 днів. Протягом усього місяця емоційний стан дитини може бути нестійким, Протягом дня для малюка характерна плаксивість: крик, плач під час розлуки і зустрічі з батьками та близькими людьми. Ставлення до однолітків зазвичай байдуже. Мовленнєва активність сповільнюється. З'являються ознаки невротичних реакцій: вибірковість у ставленні до дорослих і дітей, спілкування лише за певних умов. Захворюваність трапляється не частіше двох разів і триває не більше 10-ти днів, протікаючи без ускладнень.
Для цього ступеня адаптації протягом перших двох тижнів характерні такі вегетативні зміни в організмі дитини, як: блідість, пітливість, темні круги під очима, «палаючі» щоки, лущення шкіри (діатез). Однак за емоційної підтримки дорослого дитина, виявляючи пізнавальну та поведінкову активність, поступово звикає до нового оточення.
 
Складний
Про складний ступінь адаптації свідчить погіршення сну дитини. Сон стає коротким і тривожним. Дитина може скрикувати, плакати уві сні або прокидатися зі сльозами. Погіршується апетит, іноді дитина категорично відмовляється від їжі. Можливі й такі невротичні реакції, як: блювота, енурез, безконтрольний стул, заїкання, хвороблива прив'язаність до особистих речей, страхи, некерованість у поведінці, істерика.
Малюк може перебувати в активному емоційному стані, для якого характерні плач, обурений крик, агресивно-руйнівна поведінка. Або навпаки, може бути пасивним, пригніченим, напруженим, уникати спілкування з однолітками, сторонитися і відмовлятися від участі в будь-якій діяльності.
Складна адаптація призводить до тривалих захворювань, ускладнень, зокрема до уповільнення росту і набирання ваги. Може виникнути затримка мовленнєвого розвитку. Захворювання можуть виникати частіше трьох разів і тривати понад 10 днів. Щоб уникнути подібних ускладнень, необхідно заздалегідь готувати дитину до вступу до дитячого садка.
 
 
Організація психолого-педагогічної діяльності

 

Для забезпечення оптимального перебігу адаптації важливим є поступовий перехід дитини із сім'ї до дитячого садка та індивідуальний підхід з боку фахівців дошкільного закладу. 
Цю роботу проводимо за трьома напрямами — з дітьми, батьками та вихователями у кілька етапів:
• підготовчий етап;
• етап психолого-педагогічного супроводу;
• етап аналізу та висновків.
На кожному з цих етапів для батьків, вихователів і спеціалістів розробляємо рекомендації щодо полегшення адаптації дітей раннього віку.
 
Чинники, які впливають на перебіг адаптаційного періоду:
• вік дитини
• стан здоров'я
• рівень розвитку
• особистісні якості
• уміння спілкуватися з дорослими й однолітками
• сформованість предметної та ігрової діяльності
• наближеність домашнього режиму до режиму дитячого садка
• сформованість елементарних культурно-гігієнічних навичок
• готовність батьків до перебування у дитячому садку
• шумовий фон у групі дитячого садка
• стабільність складу вихователів

( матеріали з журналу "Вихователь-методист" № 6 2013)

 

 

Консультація для вихователів 

 

СИСТЕМНИЙ  ПІДХІД  ДО  ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО – ОЗДОРОВЧОЇ  РОБОТИ

З  ДОШКІЛЬНИКАМИ

Зберегти психічне і фізичне здоров’я кожної дитини – одне з провідних завдань дошкільного закладу. Адже постійне погіршення екології, накопичення в організмі людини токсинів, різного роду бактерій, вірусів, вплив хімічних факторів, електромагнітних полів призвели до того, що внутрішнє середовище організму дитини нині суттєво відрізняється від природного.

 За загальною медичною статистикою по Україні, у старших дошкільнят (і тих, які відвідують дитячі садки, і малят, що виховуються вдома) стійкі нервові розлади фіксуються приблизно в кожної п’ятої, а функціональні – в кожної третьої дитини.

  Охорона і зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінний фізичний розвиток є невід’ємною частиною освітньої роботи в дошкільному закладі. Одне з найважливіших завдань у цій роботі – задовольнити природну потребу дітей у русі.

  Формування у дітей інтересу до фізичної культури у сучасних умовах має особливе значення у зв’язку з розв’язанням одного з основних завдань фізичного виховання – упровадження системи занять фізичними вправами у повсякденний побут людей. Тому у повсякденній діяльності необхідно створювати всі умови для формування у дітей стійкого до фізичних вправ, а саме:

  • створити розвивальне середовище для рухової діяльності;
  • проводити заняття з фізичної культури в цікавій для дітей формі – сюжетні та ігрові заняття, заняття змагального типу тощо;
  • стимулювати рухову активність ігровими методами і прийомами;
  • широко використовувати рухливі ігри протягом дня;
  • забезпечувати оптимальний руховий режим під час прогулянок завдяки цікавим формам рухової діяльності – подоланню природних перешкод, розв’язанню пошукових ігрових завдань, пішим переходам за межі дитячого садка;

раціонально використовувати фізкультурне обладнання, зокрема нетрадиційне.

  Важливим у збереженні та зміцненні здоров’я дітей є формування у них свідомого ціннісного ставлення до власного здоров’я.

 

СТВОРЕННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ТЕРИТОРІЇ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

  Освітня діяльність із дітьми в закритих приміщеннях дошкільного закладу не викликає у дітей таких позитивних емоцій, як розважальні та фізкультурно -  оздоровчі заходи на свіжому повітрі. Традиційною складовою у режимі дня в дошкільному закладі є прогулянка – найдоступніший засіб загартовування дитячого організму, що сприяє як фізичному, так і розумовому розвитку. Щоденна тривалість прогулянки дітей становить не менше 4-х – 5-ти годин. А влітку забезпечувати максимальне перебування дітей на свіжому повітрі. Щоб час перебування на свіжому повітрі був цікавим і максимально корисним для дітей, важливо раціонально використовувати територію дошкільного закладу як з пізнавальною, так і з оздоровчою метою. На асфальтованій доріжці зробити розмітку для різних видів рухової активності та розвитку фізичних якостей у дітей у вигляді умовних позначень. Наприклад:

ТРЕНУВАЛЬНІ ДОРІЖКИ

  • біг – смуги різного кольору з відмітками «Старт» і «Фініш»:
  • ходьба і стрибки – різні дитячі сліди;
  • метання – круги і стрілки;
  • стрибки – різні «класики».

  Для дітей різного віку розробити картки маршрутів на «тренувальних доріжках» комбінуючи різні рухи залежно від віку дітей. Використання карток допоможе під час планування рухової діяльності дітей.

 

СТЕЖКИ  ЗДОРОВ’Я

  Із метою проведення оздоровчих заходів під час прогулянки доцільно створити «стежки здоров’я». Для цього використовують вільну ділянку землі, яку можна:

  • оснастити малими архітектурними формами – місточком, вітряком, парканом та ін..
  • озеленити кущами, барвистими квітами;
  • оформити доріжки за допомогою натурального покриття – піску, гравію,пеньків, трави тощо.

  Використання «стежок здоров’я» дасть змогу проводити численні фізкультурно – оздоровчі заходи, наприклад:

  • вступна ходьба до ранкової зарядки;
  • ходіння босоніж по доріжках з різним покриттям;
  • точковий масаж (за методикою Алли Уманської);
  • дихальна гімнастика;
  • дозована ходьба в індивідуальному темпі по спеціально розроблених маршрутах на різну відстань – «теренкур»;
  • ігри з водою та піском;
  • дозовані сонячні та повітряні ванни в русі;
  • загартування водою у комплексі з масажем стоп;
  • ігрова гімнастика та ін..

ОЗДОРОВЧИЙ МАРШРУТ

  Таким чином створене на території дошкільного закладу здоров’язбережувальне середовище є цілісною системою. Оздоровчий маршрут розпочинається із «тренувальної доріжки», де протягом 5 – 10 – ти хвилин вихователь проводить з ними різні види оздоровчої роботи: дихальну гімнастику, профілактику плоскостопості, за гартувальні процедури. Потім на спортивному майданчику діти долають лінію перешкод. Види перешкод та кількість повторів залежить від віку дітей та мети. Завершується весела прогулянка рухливими іграми та вправами на релаксацію  у поєднанні з сонячними та повітряними ваннами.

  Маршрут може змінюватися залежно від поставлених завдань і пори року.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

  Щоденні заняття з фізичної культури є однією із основних форм фізичного виховання дошкільників. Використання ігрових прийомів навчання на цих заняттях сприяє формуванню у дітей стійкого інтересу до рухової активності. Саме ігровий характер рухів викликає позитивні емоції, які є найдієвішим мотивом для стимуляції рухової діяльності. На фоні позитивних емоцій умовно рефлекторні зв’язки, що лежать в основі оволодіння дітьми руховими діями, створюються значно легше і швидше. Одним з основних ігрових прийомів щодо руху є імітація. Діти імітують рухи тварин, птахів, наслідують дії дорослих.

  Щоб зацікавити дітей доцільно проводити заняття з фізкультури в сюжетній формі.

Структуру таких занять складають фізичні вправи ігрового характеру, об’єднані одним сюжетом. Зазвичай це сюжет відомої казки або ігровий сюжет на певну тему, скажімо «Зоопарк», «Похід до лісу» та ін.. Ігрові образи дають змогу дітям концентрувати увагу на найсуттєвіших сторонах руху. Наслідуючи ігровий образ, діти свідоміше сприймають рух і виразніше та чіткіше його виконують.

  Велике значення для забезпечення високої моторної щільності заняття має раціональна організація дітей на заняттях. Закріплюючи відомі рухи доцільно використовувати фронтальний або поточний методи організації дітей. У процесі ознайомлення з новими – поточний, а для найскладніших, як – от метання, - груповий. Максимально високу моторну щільність на занятті ( старша група до 85 – 90%) забезпечує метод колового тренування. На території дошкільного закладу створено всі умови для проведення занять у формі колового тренування. Цей метод організації дітей передбачає виконання вправ або основних рухів почергово, переходячи від однієї «станції» до другої. Використовуючи цей метод, вихователь повинен дотримуватися таких вимог:

  • добирати для виконання нескладні вправи з рухами, якими діти вже оволоділи;
  • раціонально використовувати площу зали чи спортивного майданчика та рухових «станцій»;
  • передбачати зручність переходів від «станції» до «станції»;
  • визначати місце педагога – поряд з тими дітьми, які виконують вправи, що потребують страхування;
  • продумати послідовність виконання вправ, щоб забезпечити послідовне навантаження на всі основні групи м’язів;
  • регулювати фізичне навантаження з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.

  Колове тренування забезпечує системній вплив на організм дитини, зокрема:

  • активізує роботу всіх систем організму;
  • сприяє розвитку фізичних якостей – швидкості, спритності, гнучкості,сили та витривалості;
  • позитивно впливає на виховання у дітей базових рис особистості – самостійності, наполегливості, дисциплінованості.

  Обов’язковим елементом кожного заняття є рухлива гра, під час якої діти закріплюють рухові навички. Дітей найбільше цікавить сам процес ігрових дій, постійна змінюваність ігрових ситуацій. Тож рухливі ігри та ігри спортивного характеру добирати так, щоб вони відрізнялися за змістом та способом організації дітей.

ПІШІ  ПЕРЕХОДИ

  Літо – чудова пора для організації піших переходів за межі дитячого садка, зокрема на берег річки. Вони сприяють:

  • підвищенню рухової активності;
  • зміцненню здоров’я та фізичної витривалості;
  • формуванню колективізму;
  • вихованню любові та бережного ставлення до природи.

  Ефект піших переходів подвійний:

  • по – перше, внаслідок новизни вражень у дітей підвищується емоційний тонус;
  • по – друге, активна рухова діяльність просто неба позитивно впливає на роботу всіх функціональних систем організму, поліпшує обмін речовин, підвищує працездатність.

  При визначенні тривалості пішого переходу необхідно враховувати пору року, складність маршруту та фізичну підготовленість дітей.

  Творчий підхід до справи, здоров’язбережувальне середовище та оптимальний руховий режим забезпечують високі показники у зміцненні здоров’я та фізичному розвитку дітей. Завдяки щоденному проведенню ранкової гімнастики та занять з фізкультури на свіжому повітрі, комплексному використанню природних чинників – повітря, сонця і води – для загартування дітей, широкому впровадженню фізичних вправ та рухливих ігор з елементами спорту, урізноманітненню прогулянок, активному залученню батьків до оздоровчої роботи діти зростають дужими, фізично розвиненими, бадьорими та активними.

Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • Офіційьний блог
  • uCoz Спільнота
  • FAQ по системі
  • База знань uCoz
  • Ділова Україна. Календар свят рідною мовою





    Національна дитяча гаряча лінія
    Національна гаряча лінія

    Copyright MyCorp © 2017
    Створити безкоштовний сайт на uCoz