ДНЗ "Ясочка" Краснолуцької сільської ради

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
 
Лист Міністерства освіти і науки України від 11.10.2017 № 1/9-546 "Методичні рекомендації щодо організації взаємодії закладів дошкільної освіти з батьками вихованців"
 

 

Оформлення національних куточків (спеціальних осередків з українознавства) у ДНЗ

Методичні рекомендації

Однією з форм громадянсько-патріотичного виховання в дитсадку є  облаштування національних куточків для проведення відповідної освітньої роботи з дошкільниками. Національний куточок в групі має бути естетично оформлений і розташований у світлому, зручному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Наповнення куточка не має бути застиглим, а постійно змінюватися і поповнюватися.

Крім предметів та виробів національного мистецтва в куточок можна включати вироби, які виготовляють і використовують в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весняного, літнього). Наприклад:

-  Свято врожаю - кошик з фруктами та овочами; сніп;

-  Різдвяні свята - «зірка» в дерев'яному обідку, сніп-дідух;

-  Свято першого жайворонка - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів;

-  Вербна неділя - вербові гілочки, прикрашені квітами та стрічками;

-  Свято Паски - крашанки, писанки, мальованки, дряпанки тощо;

-  Спас, Маковія - кошик з фруктами, букет з макових голівок тощо.

В національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, ромашки, волошки, чорнобривці, барвінок, півонія, жоржини, мальви та ін.).

Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов'язані з пізнавальною темою тижня. Наприклад:

-  Тема «Мій дім, квартира. Чим багата українська хата» - макет української хати;

-  Тема «Національний одяг та взуття» - український віночок, вишиванка для дівчаток, вишита сорочка для хлопчиків, солом'яний капелюх, дитячі постоли тощо;

-  Тема «Наша родина. Родинне дерево» - родинні дерева, набір демонстраційного матеріалу із серії «Моя сім'я»;

-  Тема «Хто такі козаки-запорожці?» - ілюстративний матеріал, булава, фотографії національних героїв України (Устим Кармелюк, Северин Наливайко, Олекса Довбуш; гетьмани: Богдан Хмельницький, Петро Сагайдачний, Петро Дорошенко, Іван Мазепа тощо);

-  Тема «Предмети побуту і вжитку українців» - набір відповідного ілюстративного матеріалу, фотоальбом тощо;

-  Тема «Ігри та іграшки. Народна іграшка» - кращі експонати народних іграшок і т.д.

Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, вироби, дидактичні матеріали зберігаються у шафах вихователя, а які вироби та посібники є доцільними експонатами національного куточка. Не все підряд потрібно виставляти у цей осередок. Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного куточка, то це обов'язково прописується в календарному плані і на це  потрібно звернути увагу дітей (пояснити, з чим вони пов'язані, детально розглянути нові предмети чи вироби, провести спостереження та бесіду).

Національний куточок у першій та другій молодших групах

1.       Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2.       Вироби народних промислів України:

-           посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

-           народні іграшки;

-           вишивки, вироби із соломи, лози, дерева, глини, ниток, тканини, тіста (ІІ молодша група);

-           музичні дитячі народні інструменти (яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

-           писанки (виставляються напередодні Великодня).

Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

3.       Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

4.       Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

5.       Дидактичні ігри народознавчого змісту. Наприклад, «Збери з частин ціле», «Пазли з казками» тощо.

6.       Книжки-розмальовки.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі  тематичні папки, збірки  або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

-           «Дитячий фольклор»;

-           «Народні ігри та іграшки»;

-           «Моя сім'я»;

-           «Український одяг для хлопчиків і дівчаток»;

-           «Українські страви» (ІІ молодша група);

-           «Моє селище» (ІІ молодша група).

Національний куточок у середній групі

1.       Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2.       Вироби народних промислів України:

-           посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко, дерев'яна ложка (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

-           народні іграшки;

-           вишиванки;

-           музичні дитячі народні інструменти (яворівські: сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

-           писанки (виставляються напередодні Великодня).

       Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

3.       Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

4.       Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

5.       Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): «Знайди за назвою український посуд», «Збери з частин ціле» (розбилася таця, іграшка-свищик тощо), «Що зайве?» (народні та сучасні музичні інструменти, український народний та сучасний одяг тощо).

6.       Фотоальбом «Наше селище - Квасилів».

7.       Книжки-розмальовки.

 У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі  тематичні папки, збірки  або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

-           «Дитячий фольклор»;

-           «Народні ігри та іграшки»;

-           «Український одяг для хлопчиків і дівчаток»;

-           «Українські страви»;

-           «Сімейні свята»;

-           «Моя сім'я»;

-           «Предмети побуту і вжитку»

-           «Картини українських художників-класиків»; «Картини сучасних митців»; «Творчість художників Рівненщини» тощо.

Національний куточок у старшій групі

1.       Ляльки - хлопчик і дівчинка в національному одязі;

2.       Мапа (карта) України або її макет; глобус;

3.       Вироби народних промислів України:

-       посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, барильце, горнятко тощо (посуд можна ставити на рушник-стирок, а у святкові дні - на святковий рушник);

-       різьба: таріль, таця;

-       лозоплетіння: кошик, бриль тощо;

-       народні іграшки (косівська, опішнянська, петриківська, яворівська тощо);

-       музичні дитячі народні інструменти: яворівські сопілка, дзиґа, свищики різної форми, скрипка тощо  (або альбом);

-       скульптура малих форм (кращі зразки);

-       писанки (виставляються напередодні Великодня).

Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, які протягом року змінюються на інші, або змінюються на такі самі, але з іншим розписом тощо.

4.       Альбом «Українські казки» з ілюстраціями до казок (поповнюються поступово). Різні види театрів за змістом казок.

5.       Фотоальбоми: «Наше селище - Квасилів» (відповідні листівки пам'ятних місць, Герб, Прапор міста/селища, макет міста/селища, портрети відомих земляків тощо); «Україна - наша держава», «Київ - столиця України»; відповідні діафільми, слайди.

6.       Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

7.       Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): «Знайди за назвою український посуд», «Збери з частин ціле» (розбилася таця, іграшка-свищик тощо), «Що зайве?» (народні та сучасні музичні інструменти, український народний та сучасний одяг, вироби народних промислів тощо), «Дорогами країни» (робота з мапою України), «Що з чого зроблено?», «Відгадай вид ремесла», «Розкажи про виріб, який найбільше сподобався», «Який візерунок кращий?», «Відшукай геометричні фігури в орнаментах», «Чиї це пелюсточки і листочки?» тощо.

8.       Книжки-розмальовки.

У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі  тематичні папки, збірки  або альбоми, які виставляються у національний куточок за потребою:

-           «Державні символи України» (на звороті кожного надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ); портрет Президента України;

-           «Національні символи України» (хліб, рушник, віночок, калина тощо);

-           «Український національний одяг»;

-           «Визначні дати України» (ілюстрації, які відображають святкові події; можна виставляти в куточку напередодні цих свят);

-           «Митці України» («Картини українських художників-класиків»; «Картини сучасних митців»; «Творчість художників Рівненщини»);

-           портрети Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та інших (вивішуються в національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються вишитим рушником);

-           «Народні ігри та іграшки» (косівська, яворівська, опішнянська, петриківська, народні іграшки свого регіону); матеріал для розфарбовування заготовок та виготовлення іграшок дітьми;

-           «Музичні народні інструменти»; аудіозаписи українських народних пісень;

-           «Українські ремесла» (українська вишивка, витинанка, різьбярство, кушнірство (художнє оздоблення шкіряних виробів), художня обробка металу (мідь, бронза, латунь), гончарство, плетіння, писанкарство);

-           «Малі фольклорні жанри».

-           «Українські страви»;

-           «Сімейні свята»;

-           «Моя сім'я»;

-           «Предмети побуту і вжитку»,

-           «Птахи-символи»;

-           «Дерева-символи»,

-           «Рослини-символи»;

-           «Хатні символи і обереги»;

-           «Українські витинанки»;

-           «Українські вишиванки»;

-           Натуральні зразки корисних копалин та ілюстрації; вироби з різних матеріалів;

-           Рушники свого регіону (вишивані і ткані) тощо.

 
Особливості виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього та молодшого дошкільного віку

 

дети за столомУже в ранньому віці дітей потрібно вчити розуміти призначення і основні якості предметів, називати дії, самостійно виконувати вимоги дорослих, звертатися із проханням про допомогу. Слід привчати дітей сідати за стіл тільки з вимитими руками; пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти ложкою не обливаючись; з часом – користуватися серветкою; їсти рідку страву з хлібом; вставати з-за столу, присувати стілець. В процесі життєдіяльності необхідно удосконалювати набуті і формувати нові культурно-гігієнічні навички, заохочуючи при цьому дитину до більшої самостійності. Трирічні малюки мають їсти самостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу; правильно тримати ложку; брати той шматок хліба, що лежить ближче; спокійно сидіти за столом, не розмовляти з іншими дітьми; без нагадування дорослого дякувати за їжу.

Педагогам слід активніше використовувати у навчально-виховному процесі художнє слово, народний фольклор (потішки, примовки) для створення позитивних емоцій в дітей у процесі засвоєння певних культурно-гігієнічних навичок.

З огляду на те, що у дітей дошкільного віку переважає конкретне, наочно-образне мислення, ефективними при формуванні у них культурно-гігієнічних навичок є такі прийоми, як показ і пояснення. Навчання будь-якому вмінню дитини раннього віку розпочинається з безпосереднього показу дорослого. Показ має супроводжуватися чітким поясненням спершу найбільш суттєвих, а потім другорядних дій. Це допомагає дітям краще осмислити дію в цілому. Дорослим важливо пам’ятати, що їх власна поведінка в тій чи іншій ситуації має великий вплив і є прикладом для наслідування.

У дітей молодшого дошкільного віку вихователь прищеплює та закріплює навички культури поведінки за столом, вправляє в умінні правильно сидіти під час їди, не ставити лікті на стіл; користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, серветкою тощо); їсти, не поспішаючи, охайно, безшумно.

Згодом дошкільників залучають до виконання нескладних трудових доручень пов’язаних з процесом харчування. Для молодших дошкільнят такі доручення містять у собі одну-дві конкретних й нескладних дії (наприклад, розкласти ложки на столі, поставити хлібниці, простелити скатертину тощо). Педагог розкриває дітям зміст завдання, супроводжуючи свої дії поясненням прийомів роботи та способів її організації. Доручення дають змогу вихователю індивідуалізувати прийоми керівництва дітьми: одному допомогти, другого заохотити, підтримати, третього навчити. Усі вказівки слід давати вихованцям в доброзичливому, спокійному тоні, що викликає в них позитивне ставлення до дій, які мають стати звичними.

Коли діти в ході індивідуальних доручень навчаться накривати на стіл та стануть більш самостійними, вводиться інша форма організації праці дітей, що спрямована на обов’язкове виконання певної діяльності задля обслуговування колективу, – чергування по їдальні. Призначають та змінюють чергових щодня, що дає змогу виховати у кожної дитини почуття відповідальності, турботливого ставлення та відчуття необхідності своєї праці для інших. У кожній групі дитячого садка створюються необхідні умови для організації праці дітей.

Організовуючи даний вид дитячої діяльності, доцільно створити куточок чергових у вигляді стенда «Маленькі кухарики» («Наші помічники», «Смачного»), де будуть визначатися (за допомогою певних картинок, знаків, словесних написів) чергові на кожен день, а також міститимуться невеличкі сюжетні картинки (символічні зображення), що вказуватимуть дітям на їхні обов’язки й послідовність виконання певних дій. Доречно запровадити також систему знаків-оцінок за хороше виконання обов’язків чергового (наприклад, значок-смайлик з різним виразом емоцій на обличчі), що стимулюватиме дитину до якіснішого виконання трудових дій. Тут також має знаходитися одяг чергових (2 фартухи, косинка для дівчинки та чепчик для хлопчика білого чи будь-якого іншого світлого кольорів) та необхідне обладнання для даного виду праці (совочки та щітки із зручними ручками для згрібання крихт зі столу).

Роль дорослого полягає у тому, що він вчить дітей дотримуватися послідовності у роботі, контролює та допомагає, враховуючи індивідуальні особливості кожного. Дієвим способом у вихованні культурно-гігієнічних навичок та вміння дітей правильно виконувати певні обов’язки є використання ігрових прийомів. Застосовуючи їх, вихователь закріплює у дошкільнят навички, які виробляються у повсякденному житті. Помітне місце при цьому відводиться дидактичним іграм типу «Пригостимо ляльку обідом», «Підбери посуд для ляльки», «Чаювання у звірят», «На гостину до Їжачка», «Зустрічаємо гостей» та настільно-друкованим іграм аналогічного змісту.

Виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей старшого дошкільного вікуДЕТИ

У роботі з дітьми старшого дошкільного віку вихователь продовжує формувати культуру споживання їжі, вдосконалювати навички правильного користування столовими приборами; вчить дітей не їсти «на ходу» (на вулиці, в транспорті), не брати їжу брудними (невимитими) руками, підводячи до усвідомлення негативних наслідків таких звичок.

Організовуючи чергування по їдальні, дорослому потрібно знати, що діти старшого дошкільного віку здатні повністю сервірувати стіл із дотриманням певної послідовності, узгоджувати діяльність та розподіляти між собою роботу, приходити на допомогу один одному й спільно доводити справу до кінця. У процесі виконання роботи діти виявляють більшу старанність, активність, ініціативність, прагнучи високого результату. Керівництво педагога спрямовується на розвиток самостійності, самоорганізації дітей, збільшення обсягу й темпу роботи при якісному її виконанні.

Процес формування у дошкільників культурно-гігієнічних навичок буде успішним лише за умови тісної співпраці дошкільного закладу та сім’ї.

Важливо ознайомити батьків (на батьківських зборах, під час бесід, індивідуальних зустрічей) з вимогами щодо виховання даних навичок у дітей певного віку та роботою, яка ведеться в зв’язку з цим у дошкільному закладі. Вихователь рекомендує дотримуватися визначеного режиму дня; навчає батьків ефективних методів формування у дітей необхідних навичок, умінь та звичок; переконує у великому виховному впливі посильних трудових доручень. Доцільно дібрати для батьків також науково-популярну літературу з короткими анотаціями, статті про вплив гігієни на фізичний розвиток дитини. І оскільки фізичне виховання є основою гармонійного розвитку, формування здорового способу життя дітей дошкільного віку, то воно має бути спільною турботою батьків, педагогів і самої дитини, яку з ранніх років слід привчати піклуватися про своє здоров’я.

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:

  • раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;
  • позитивний приклад культури поведінки дорослих;
  • систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
  • єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї;
  • контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;
  • індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки.

Організація харчування в дошкільному навчальному закладі

дети11. Під час прийму їжі дітей слід розміщувати вільно, щоб вони не заважали один одному: розміри меблів повинні відповідати зросту дитини.

2. Всадивши дітей за столи, не можна примушувати їх довго чекати їжу. Атмосфера під час харчування повинна бути спокійною.

3. Особливо важливе значення для дітей, які їдять самостійно, має сервіровка столу. Зручний, однаковий для всіх дітей посуд, прибори, які відповідають віку дітей, зміна його для кожного блюда, світла скатертина, чисте приміщення, охайний вигляд обслуговуючого персоналу, спокійна роздача їжі, лагідне спілкування і допомога персоналу молодшим дітям під час їжі - все це допомагає збудженню апетиту.

4. Для кращого засвоєння їжі велике значення має створення у дітей врівноваженого, спокійного настрою. Діти повинні їсти не кваплячись і не поспішаючи, гарно пережовуючи їжу.

5. Старші діти під час чергування розносять другі та треті блюда тільки після того, як самі закінчать їсти перше чи друге блюдо.

6. Під час прийму їжі дітям необхідно прищеплювати культурно - гігієнічні навички. їх потрібно привчати сідати до столу охайними, причесаними, обов'язково з чистими руками.

7. За столом дитина повинна сидіти правильно, гарно володіти виделкою і ложкою.

8. Потрібно привчати дитину їсти охайно, не поспішаючи, добре пережовуючи їжу, не кришити і не впускати хліб, брати його з тарілки руками, але не міняти взятий кусок; дотримуватися того, щоб на столі і під столом під час їжі було чисто, не брати їжу руками, вміти користуватися виделкою (їх дають дітям після подачі їжі) і ложкою.

9. Потрібно навчити дітей правильним прийомам їжі різних страв: котлет, яєць, компоту.

10. У кожної дитини повинна бути серветка, якою вона витирає рот в процесі споживання їжі і після її закінчення.

11. Не можна дозволяти дітям розмовляти .не пережувавши страву. Але тиха, спокійна розмова в перерві між подачею блюд вповні допустима.

12. Дошкільнята повинні знати правила поведінки за столом, вміти красиво сидіти ( рівно, не горблячись та не розвалюючись, не дуже близько до столу, і не далеко від нього, не ставити лікті на стіл), правильно користуватися столовими приладами, красиво та охайно їсти.

13. З чотирьох років діти повинні правильно тримати ложку та користуватися виделкою.

14. В 4-5 років діти отримують повний столовий набір.

15. В 6 років навчитися правильно користуватися ним, тримати виделку як в правій, так і в лівій руці.

16. По закінченню їжі дитина повинна обов'язково подякувати дорослим.

Навчання дітей чергуванню по їдальнідевочка

1. Чергові діти, попередньо ретельно вимивши руки з милом, одягають відповідний одяг та головні убори.

2. В цей час помічник вихователя викладає на роздатковий стіл серветниці з паперовими серветками, хлібниці, столові прибори (ложки, виделки, ножі) у спеціальних ємкостях, тарілки для першої страви, чашки.

3. Діти вдвох накривають кожен стіл скатертиною чи стелять індивідуальні серветки для сервірування столу (тканині чи пластикові) та домовляються між собою про те, хто які столи сервірує.

4. Помічник вихователя розливає у чашки напій та розкладає хліб у хлібниці.

5. На підготовлений стіл у такій послідовності чергові ставлять:


Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz